Про тих людей,які люблять багатство,а бідним не допомагають, Ісус Христос розповів таку притчу. Був один багатій, він одягався у порфиру (верхній одяг з коштовної червоної тканини) і висон (тонкий білий одяг) і бенкетував щодня. Був також один убогий, на ім`я Лазар, який лежав біля брами багача, вкритий струпами. Він бажав насититися крихтами, що падали зі столу багача; пси приходили і лизали його струпи.

Помер убогий, і був віднесений ангелами на лоно Авраамове (місце блаженства праведних, рай).

Помер багач, і поховали його. І ось, терплячи муки у пеклі, він підняв очі свої і побачив здалеку Авраама і Лазаря з ним і став волати: “Отче Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, нехай умочить кінець пальця свого у воду та прохолодить язик мій, бо я мучусь у полум`ї цьому”.

Але Авраам сказав йому: “Чадо! Згадай, що ти одержав уже блага твої за життя твого, а Лазар – тільки зло, отже тепер він тут тішиться, а ти страждаєш. І, крім усього того, між нами і вами утверджена велика безодня, так що ті, які хочуть перейти звідси до вас, не зможуть, так само і звідти до нас не переходять”.

Тоді колишній багач сказав Авраамові: “Так благаю тебе, отче, пошли його (Лазаря) у дім батька мого. Маю бо п`ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли в це місце муки”.

Авраам відповів йому: “У них є Мойсей і пророки (тобто Святе Писання); нехай слухають їх”.

Він же заперечив Авраамові: “Ні, отче Аврааме! Але коли хто з мертвих прийде до них, покаються”.

Тоді Авраам сказав йому: “Якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто із мертвих воскрес, не повірять”.

У цій притчі Господь ясно показав: якщо багач витрачає своє добро лише задля власної втіхи, а убогим не допомагає, не думає про душу свою і її вічну долю, то буде засуджений і не здобуде щастя в майбутньому житті. Ті ж, хто терплять, лагідно, без ремствувань переносять страждання, матимуть блаженне життя у Царстві Небеснім.

(Див.: Лк 16, 19–31).