Євхаристія символізує собою соціальну рівність усіх членів релігійної спільноти у Христі. Самостійні піклувались про убогих, допомагаючи їм.

Отець Західної Церкви (Тертуліан) описує вечерю любові в апостольські часи, зауважує на таких речах як годування бідних християнами, з виявленням співчуття та любові; молитва Бога перед початком вечері; омовіння рук і запалення свічок; співання псалмів; закінчення молитви після вечері і подяка Богу; насичення не їжею і питтям, а добрим вченням; приношення рідних і близьких за померлих від їхнього імені та внесення їхніх імен в особистий список, який потім виголошували. Саме головне є те, що з цього приношення виділялися хліб і вино і благодійна молитва, які словом Христовим і закликанням Святого Духа освячувались в таїнстві Євхаристії.

Традиція апостольських часів перейшла у православ’я  і зберігається досі. Віруючим православної церкви  у вигляді хліба та вина подаються справжні перевтілені тайни Крові і Тіла Господа нашого Ісуса Христа. Перевтілення  хліба і вина  відбувається під час євхаристичного канону з виголошенням формули Євхаристії: «І сотвори хліб цей – Чесним Тілом Христа Твого, а те, що в чаші – Чесною Кров’ю Христа Твого, перетворивши Духом Твоїм Святим. Амінь. Амінь. Амінь.».

Після чого читається молитва перед причастям вірних православної церкви. Відбувається  подання  безсмертних, спасительних таїн істинного Тіла і Крові Христової, які будуть слугувати на майбутнє вічне життя  і спасіння душі. До цієї святині  православним віруючим необхідно підходити  з усвідомленням, розумінням, з відчуттям страху Божого.
Недбале поводження зі Святими Дарами у вигляді Тіла і Крові Господньої  може привести людину  « в суд і осуд», тоді Євхаристія  вже не відіграватиме ніякої важливої ролі у її християнському житті. Зрештою це може закінчитися для неї катастрофічно у власному житті.

Сповідь і причастя  відіграють важливу роль у тому, що у першому – відбувається духовне очищення, друге хрещення з омиванням людської совісті, у другому – освячення людської природи, її оновлення  у Христі, запорука майбутнього вічного життя  і успадкування Царства Небесного людиною.