В неділю після свята  Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього в нашому храмі звершено богослужіння: Всенішне бдіння та Божественна Літургія, після якої було відслужено подячний молебень.

Шлях Христа – єдиний шлях життя, тому що всі інші – людські. Люди багато дізналися, багато завоювали, подолали хвороби, проникли в далекі та важкодоступні місця, спускалися на дно моря і піднімалися високо над землею, але це не зробило життя кращим чи щасливішим.

Передовсім Господь говорить: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьми хрест свій, і за Мною йде»(Мк. 8, 34). Як важко людині відкинути себе, адже, навіть до Господа звертаючись, думаємо про те, щоб мати для себе вигоду. Якщо Його полюбити по-справжньому, наше життя буде іншим. «Візьми хрест свій», а хрест означає служіння, а не просто працю, скорботи й хвороби. Праця, скорботи, хвороби і в тварин бувають, але хрест несе тільки свідома людина, яка трудиться в ім’я ближнього. «За Мною йде» ‒ це означає навчитися жити в Господі.

І якщо сьогодні при світлі Євангелії ми самі вчинимо над собою суд, всі визнаємо, що ми є негідними та що стали перешкодою на шляху справи Божої. Визнаючи це з гіркотою, ми не повинні впадати у відчай, відчай, тому що той, хто вірує, хто молиться, хто любить людей ‒ завжди відчуватиме присутність Божої благодаті. Навіть, якщо нас залишатимуть сили, є Той, Хто нам їх знову помножить.

Так будемо йти до кінця днів і коли пройдемо цей шлях, який тільки на початку здається страшним та важким, коли відчуємо Божу благодать, яка нас зміцнює тоді радісно й зі смиренням будемо нести хрест свій, знаючи, що цим відкриється для нас вхід до Царства Небесного.