В цей день в нашому храмі було звершено Всенішне бдіння та Божественну Літургію.

Євангельський уривок, який було прочитано за Божественною Літургією, розповідає нам про подію, коли Христос воскрешає сина однієї вдови з міста Наїн.

Що ж стоїть за цим євангельським чудом?  Скільки й до тепер є подібних похоронів, а Господь нікого не воскрешає? Бо суть і значення цього чуда є не в тому, щоби продовжити це чудесне та водночас дочасне продовження людського життя, а щоби людина нарешті збагнула, що Владика життя і смерті є не хто інший як Христос, що саме в Його божественних руках є не тільки влада над земною смертю, але й спасіння від вічної погибелі.

Глибокий смуток змінюється високою радістю, це є відчутно особливо в цьому місці, коли Ісус наближається до нас. Важливо є й те, щоб і ми рухались Йому назустріч, щоби наші дороги як найчастіше перетикалися. Зараз вже не можна сказати, що храми є закриті, а можливості спілкуватись в молитві та святих тайнах є для нас закриті.

Тоді Господь наїнській вдові сказав : «Не плач», те ж саме хоче сказати кожному з нас : «Не плач», не виходь з цієї дороги правди, який вказує Христос, бо Він Єдиний є Тим, хто по-справжньому «володіє живими і мертвими».