Учитель відпочивав у тіні старого дерева. Повз по дорозі неспішно, невпевненою ходою йшов втомлений чоловік. Він ніс великий і важкий мішок. Його обличчя виражало весь біль і печаль роду людського.

– Відпочинь, дорогенький! – Гукнув його вчитель.

Той зупинився, повернув голову в бік вчителя, намагаючись зібратися з думками, і попрямував до дерева. У тіні подорожній буквально звалився на землю під вагою свого мішка.

– Що несеш, друже? – Поцікавився учитель. Продовжувати читання Гріхи – тягар для душі →