Ще один волхв також бачив зірку, сяючу над Віфлеємом.

Але він завжди запізнювався прийти в місце, де міг би бути Ісус, бо по дорозі його постійно зупиняли бідні й нужденні з проханнями про допомогу.

Після тридцяти років прямування по кроках Ісуса, через Єгипет і Галілею волхв досяг Єрусалиму, але знову було занадто пізно. Дитина Ісус був тепер чоловіком, і волхв прибув в день розп’яття.

Мудрець ніс перли, щоб віддати Ісусу, але продав всі для того, щоб допомогти тим, кого він зустрічав у дорозі.

Залишилася тільки одна перлина, але Спаситель був уже мертвий.

 

«Я провалив справу всього свого життя», – подумав він.

А потім він почув голос:

– Попри те, що ти думаєш, ти був зі мною все своє життя.

Я був нагий – і ти одягнув мене.

Я був голодний – і ти нагодував мене.

Я був заарештований – і ти відвідав мене.

Я був у кожній бідній душі на твоєму шляху.

Дякую тобі за те, що ти так часто проявляв любов.

Ця історія вчить нас  тому, що роблячи добрі справи, ми будемо робити приємне і для Творця. “Справами віра досягла досконалості”.