Один хлопець, який присвятив життя Богові, постійно просив свою невіруючу дівчину прийти до Бога і присвятити Йому своє життя.

– Добре, – відповідала дівчина, – я прийду до Нього, але ближче до старості… Я ще така молода і хочу пожити для себе, мені ще так багато треба зробити в цьому житті.

Через деякий час хлопець подарував дівчині букет зів’ялих троянд.

Дівчина обурилася:

– Як тобі в голову могло прийти дарувати мені зів’ялі квіти?

– А чи не так вирішила вчинити і ти? Ти хочеш віддати Богові своє життя, коли воно втратить свою свіжість і цінність.

Слова хлопця так вразили дівчину, що вона незабаром присвятила життя Христу. Згодом, одружившись, ця родина віддала Йому найцінніше – свою безцінну любов і юність в служінні Богу.