Учень попросив учителя:

– Ти такий мудрий, ти завжди в гарному настрої, ніколи не злишся – допоможи і мені бути таким.

Учитель погодився і попросив учня принести картоплю і прозорий пакет.

– Якщо ти на когось розізлишся і затаїш образу, – сказав учитель, – то візьми одну картоплину. З одного її боку напиши своє ім’я, з іншого ім’я людини, з якою стався конфлікт, і поклади цю картоплину в пакет. – І це все? – Здивовано запитав учень.

– Ні, – відповів учитель. Ти повинен завжди цей пакет носити з собою. І кожен раз, коли на когось образишся, додавати в нього картоплину. Учень погодився. Продовжувати читання Чому не слід тримати образ →

Зустрілися якось матеріаліст з віруючим і розговорилися. Коли мова зайшла про Бога, матеріаліст сказав, що не вірить ні в якого Бога, що все це казки і пережитки минулого. А віруючий говорив, що Бог є.

– А ти Його коли-небудь бачив?

– Ні.

– А, може, чув?

– Ні.

– Тоді з чого ти взяв, що Він є? – Запитав матеріаліст.

– Дозволь і я тебе запитаю. Продовжувати читання Про відчуття Божої любові →

Учитель відпочивав у тіні старого дерева. Повз по дорозі неспішно, невпевненою ходою йшов втомлений чоловік. Він ніс великий і важкий мішок. Його обличчя виражало весь біль і печаль роду людського.

– Відпочинь, дорогенький! – Гукнув його вчитель.

Той зупинився, повернув голову в бік вчителя, намагаючись зібратися з думками, і попрямував до дерева. У тіні подорожній буквально звалився на землю під вагою свого мішка.

– Що несеш, друже? – Поцікавився учитель. Продовжувати читання Гріхи – тягар для душі →

Людина потрапляє на небо, і ангел веде її по золотих вулицях повз величезних дорогоцінних будинків. Біля одного величезного палацу людина зупиняється і вигукує:

– Ох, який прекрасний палац, напевно, це мій.

Ангел: “Ні, мій друже, йдемо далі”.

Наступний палац вже трохи менший, але теж гарний. Людина запитує:

– Ох, напевно, це мій?

Ангел: “Ні”.

Наступний палац ще менший, але весь у діамантах, алмазах. Продовжувати читання “Збирайте скарби на небі…” →