Колись в одній річці затонув важкий бронзовий дзвін. Інженери докладали чимало зусиль, аби підняти той дзвін, та все було марно. І от один розумний і кмітливий монах теж вирішив спробувати, але забажав, щоб той дзвін віддали йому у храм. Отримавши дозвіл, він наказав зібрати якомога більше стовбурів бамбука. Бамбук усередині порожнистий, легкий, його практично неможливо втопити. Пірнальники один за одним спускали стовбури і прив’язували їх до дзвона.

Було прив’язано тисячі стовбурів і величезний дзвін, нарешті, зрушив з місця. А коли приєднали останній бамбук, то ціла конструкція набрала такої виштовхувальної сили, яка піднесла величезний дзвін на поверхню.

Ви можете собі думати, що ваш власний бамбук замалий, залегкий, ні для чого не придатний, але в Божих очах він усе одно має свою вагу і значення для формування Христового Тіла. Наша сила в єдності! Ось чому молитва в церкві у багато разів сильніша, ніж вдома. «Бо де двоє або троє зберуться в Моє Ім’я, там Я серед них» (Мт.18, 20).