Сьогодні, в третю неділю Великого посту, в нашому храмі відбулася Божественна літургія. Бажаючі мали змогу причаститися Святих Христових Тайн. Усі прихожани на чолі з настоятелем храму молилися за мир та спокій у нашій державі, за спасіння кожної християнської душі, щоб Господь допоміг нам пройти шлях Великого посту до кінця та  насолодитись святом Світлого Хрестового Воскресіння.

Сьогоднішній Воскресний день називається Хрестопоклонною Неділею, тому що нам для поклоніння виноситься Святий Хрест. Досягнувши середини посту, християни потребують благодатної допомоги для зміцнення духовних сил.

Хрест, що колись був найбільш страшною, ганебною карою, стає для нас силою Божою проти видимих і невидимих ворогів. Хрест називаємо Живоносним, Животворчим древом, яке процвіло. В давнину древо спокусило перших людей і стало для них древом смертним, бо, споживши плодів його, люди пізнали смерть, втративши рай. Древо ж Хресне стало Живоносним древом, що зацвіло для нас благодатними плодами, яких споживаючи, повертаємо собі втрачений рай.

Хрест дав людству остаточну перемогу добра над злом, перемогу любові над ненавистю, життя над смертю. Православні християни шанують Животворчий Хрест, як знамено славної перемоги Христа над смертю. Так само, як воїни царів і володарів земних віддають шану прапорові, несуть його поперед війська, пильно оберігають під час битв, так і воїни Христові, якими є справжні християни, вшановують Хрест, як знак перемоги Христа над дияволом в битві за душі людські.

Славний старозавітній пророк Ісая, ще в глибоку давнину, задовго до пришестя Господа в світ, пророчо славить подвиг Христа промовляючи: «Він взяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений… Але Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися. Усі ми блукали, як вівці зведені були кожен на свою дорогу: і Господь поклав на Нього гріхи всіх нас» (Іс. 4-6). Христос Хрестом примирив нас з Богом, через Хрест послав на нас небесне благословення і всі благодатні дари.

Слід пам’ятати, що кожен з нас стає учасником спасительної сили Хреста Господнього лише тоді, коли гідно несе по життєвому шляху свій власний хрест. І коли, йдучи по цьому тернистому шляху, де зустрічаються: скорботи, горе, нещастя, пригноблення, хвороби, людина не нарікає, а з вдячністю приймає всі ці випробування як іспит від Господа, ось тоді вона уподібнюється Христу. Господь же Ісус Христос є для нас справжнім прикладом любові, самопожертви, смирення, лагідності, милосердя і терпеливості, чого так не вистачає нам у цьому житті. Пам’ятаймо, що з гробу Ісусового виникло нове життя, що оновило людство, виростивши незчисленні лики святих, які стали плодами хресної жертви Христової.

Розмірковуючи нині про славу Хреста Господнього прокиньмося духовно, відкриймо очі сердечні, підбадьоривши себе живою дієвою вірою, за допомогою якої ми зможемо з’єднатися з Господом – джерелом вічної любові. Святитель Макарій, митрополит Московський, говорить: «В Хресті Господньому – сутність всього Євангелія».

Пройдімо ж ці дні посту, несучи знамено перемоги Господа над смертю – Хрест Христів, просячи у Бога Небесного покрову, взиваючи: «поклоняємось Страстям Твоїм Христе, покажи і нам славне Твоє Воскресіння».