Велика п’ятниця є днем великої скорботи. З впевненістю можна сказати, що цей день став найбільш страшним в історії людства. Розповідь про день страждань Спасителя присутня у кожного з чотирьох євангелістів (Мф. 26. 20-27. 66; Мк 14. 17-15. 47; Лк 22. 14-23. 56; Ін 13. 1-19. 42), згідно котрими все, що відбулося у Велику п’ятницю, не було випадковістю, а було найважливішою частиною домобудівництва (Божественного плану) спасіння. Євангелія оповідають про події, що відбувалися починаючи з ночі четверга і до вечора п’ятниці Страстей: після Таємної вечері і Прощальної бесіди Спаситель з учнями відправився в Гефсиманію (сад біля підніжжя Оливної гори), де вони провели частину ночі (учні в дрімоті, а Христос – у молитовному подвигу) до приходу Іуди Іскаріота з озброєним натовпом від первосвящеників і старших ізраїльських. Господь Ісус був заарештований, а його ученики розбіглися. Ісус Христос був відведений до первосвященика Анни, а потім постав перед Кайяфою (до світанку) і судом синедріону (вранці), який засудив Його до смерті.

В цей час ап. Петро, який прямував за Учителем і чекав результату справи у дворі, тричі відрікся від Нього. Після винесення вироку Христа доставили до римського прокуратору Понтія Пілата (він був повноважним представником римської влади і крім іншого мав повноваження від Кесаря страчувати), котрий відіслав Його до Ірода Антипи, що володарював в Галілеї (бо Ісус був з Галілеї; тим самим Понтій Пілат хотів перекласти на Ірода відповідальність за смерть Христа). Після допиту, наруги і висміювання в Ірода Господь Ісус Христос знову був приведений до Пілата. Незважаючи на своє бажання відпустити Христа і після нескінченних невдалих спроб зробити це, Понтій Пілат під тиском іудейських первосвящеників і юрби зрадив Його на Розп’яття. Дізнавшись про вирок,  Іуда наклав на себе руки. Після бичування і наруги в преторії Господь Ісус Христос був виведений за межі Єрусалиму і розп’ятий рим. солдатами, розділили між собою Його ризи, на Голгофі (Лобному місці, де, за переказами, був похований череп Адама. Зазнавши декількох. годин хресних страждань, свідками яких було багато народу, Господь Ісус Христос помер на Хресті, «і завіса в храмі роздерлась надвоє, від верху до низу, і земля затряслася, і почали розпадатися скелі, і повідкривались гроби, і багато тіл спочилих святих воскресли» ( Мф 27. 51-52). Також слід зазначити, що Літургія у Страсну п’ятницю не звершується, оскільки Свята Церква закликає Своїх вірних чад до скорботних спогадів про смерть Господа Ісуса Христа на Хресті.