Сьогодні у нашому храмі відбулася Божественна літургія за якою всі присутні проголошували молитви до Всемилостивого Бога за мир та спокій в нашій державі. Уривок зі Святого Письма про Страшний Суд, який читається в цей день, зайвий раз примушує замислитись про необхідність порятуноку своєї душі. Продовжувати читання М’ясопусна Неділя
Розмова перукаря і клієнта
Одна людина прийшла в перукарню. Під час стрижки і гоління заговорили з перукарем про Бога.
Перукар сказав:
– Що б ви мені не говорили, а я не вірю, що Бог є.
– Чому? – Запитав клієнт.
– Достатньо вийти на вулицю, щоб переконатися, що Бога немає. Ось скажіть, якщо Бог існує, звідки стільки хворих людей? Звідки безпритульні діти? Якби Він дійсно існував, не було б ні страждань, ні болю. Важко уявити собі люблячого Бога, який допускає все це.
Клієнт задумався. Коли перукар закінчив роботу, клієнт щедро розплатився. Вийшовши з перукарні, він побачив на вулиці зарослих і неголених людей. Тоді клієнт повернувся в перукарню, запросив перукаря до вікна і, показуючи пальцем на бородатого бродягу, сказав: Продовжувати читання Розмова перукаря і клієнта
Вселенська батьківська (м’ясопусна) поминальна субота
Молитва за померлих є святим обов’язком кожного християнина, оскільки молитва за живих і за людей, які відійшли із цього світу, є вираженням нашої спільної єдності у Церкві Христовій. Однак, окрім щоденного поминання померлих Церквою встановлені особливі дні спільного поминання – Батьківські суботи.
Сьогодні один із таких днів – М’ясопусна батьківська поминальна субота. В нашому храмі відбулася Божественна Літургія, а після неї панахида. Всі прихожани разом з настоятелем храму молилися за душі померлих. Продовжувати читання Вселенська батьківська (м’ясопусна) поминальна субота
“Буду терпіти”
Жив колись в одному монастирі монах. П’ятеро монахів товаришували з ним, а один його недолюблював. І тоді вирішив він піти до іншого монастиря, щоб жити з усіма в мирі. Але в іншому монастирі вже двоє його не злюбили, а вісім стали йому товаришами. Тоді пішов він у третій монастир, але там вже п’ятеро були до нього недружелюбні. І там він не залишився.
Підходячи до четвертого монастиря, він став міркувати і зрозумів, що якщо так і буде шукати місце, де йому буде добре, він обійде всю землю, але швидше за все, так це місце і не знайде. Тоді монах вирішив, що треба просто перетерпіти всі несправедливості з боку оточуючих.
І, щоб не відступити від цього рішення, він написав собі записку Продовжувати читання “Буду терпіти”
Чотири свічки
Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули… Було так тихо, що чулося як вони розмовляють.
Перша сказала: “Я – СПОКІЙ. Нажаль, люди не вміють мене зберегти… Думаю, мені не залишається нічого іншого як згаснути!…” І вогник цієї свічки згас. Людина втрачає спокій дуже швидко. Щоб зберегти спокій, треба жити в гармонії з близькими та Богом.
Друга сказала: “Я – ВІРА. Нажаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому і впадають у відчай. Дуже шкода, що люди втрачають мене. Людина яка вірить дуже схожа на могутнього дуба, а яка не вірить – на соломинку…” Ледве сказала таке – подув легкий вітерець і загасив свічку. Так само і у маловірних людей – тільки но подує вітерець негараздів, і відразу гасне їхня віра. Продовжувати читання Чотири свічки