СвятоТрьох Святителів Вселенської Церкви — Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого належить до найшанованіших свят Православної Церкви. Згідно із Святим Переданням, у другій половині XI ст., у час правління Візантійського імператора Олексія I Комніна поштовхом до встановлення цього празника була велика суперечка про те, хто з цих трьох Святителів є більш цінний для Церкви. Одні вище ставили святого Василія Великого, інші— святого Григорія Богослова, а треті – святого Івана Золотоустого. Через це між багатьма виник розбрат. Василіани ставили Василія Великого вище за інших святителів, називаючи його найвищим витією. Вони вважали, що він всіх перевершував словом і ділами, бачили в ньому мужа, який мало чим поступається ангелам, через твердий характер нелегко прощає провини і байдужий до всього земного. Продовжувати читання Собор трьох великих Вселенських вчителів: Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого →

На краю поля стояли Любов і Розлука і милувалися молодою парою.

Розлука говорить Любові:

– Я їх розлучу!

– Любов відповідає:

– Стривай, дай я зроблю до них всього один підхід, а потім ти можеш підходити до них стільки, скільки захочеш – і тоді ми побачимо, чи зможеш ти їх розлучити.

Розлука погодилася.

Любов підійшла до молодої пари, доторкнулась до них, заглянула в їхні очі і побачила, як між ними пробігла іскра…

Любов відійшла і каже:

– Тепер твоя черга.

Розлука відповіла: Продовжувати читання «Любов і розлука» →

Впровадження християнства у Давній Русі – складний процес, який тривав багато століть і пройшов декілька етапів: проникнення християнських ідей в середовище племен, що заселяли терени Східної Європи, запровадження нової віри окремими східнослов’янськими володарями, перше офіційне хрещення за Аскольда, втрата новим віровченням функції державної релігії, боротьба християнства з язичництвом протягом Х ст., друге хрещення за Володимира Великого.

Аналізуючи писемні та археологічні джерела, можна переконатися, що перші свідчення вказують на знайомство слов’ян з християнською релігією ще в антську добу. І це здається вірогідним, бо слов’яни підтримували з римським світом, а пізніше і з Візантією, постійні економічні і політичні контакти. Продовжувати читання Становлення християнської держави →