Чотири свічки спокійно горіли і потихеньку танули… Було так тихо, що чулося як вони розмовляють.

Перша сказала: “Я – СПОКІЙ. Нажаль, люди не вміють мене зберегти… Думаю, мені не залишається нічого іншого як згаснути!…” І вогник цієї свічки згас. Людина втрачає спокій дуже швидко. Щоб зберегти спокій, треба жити в гармонії з близькими та Богом.

Друга сказала: “Я – ВІРА. Нажаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому і впадають у відчай. Дуже шкода, що люди втрачають мене. Людина яка вірить дуже схожа на могутнього дуба, а яка не вірить – на соломинку…” Ледве сказала таке – подув легкий вітерець і загасив свічку. Так само і у маловірних людей – тільки но подує вітерець негараздів, і відразу гасне їхня віра. Продовжувати читання Чотири свічки →