Є люди, які не відчувають Божу присутність у своєму житті, не помічають знаків Божого Промислу. Хтось переймається цим питанням і заявляє себе як атеїста, а хтось живе просто, не задумуючись над цим.

Дехто думає, що якщо Бог десь і є, Він не втручається в наше життя або, принаймні, в моє особисте. Такі люди схильні думати, що всього вони досягли самі, своїми силами. Більше того, у глибині душі такі люди не хотіли б, щоби Бог активно себе проявив. А раптом Він зруйнує те, що ми будували своїми силами? В такому разі важка хвороба, смерть близької людини, інша біда вводять людину в шок, бо вона розуміє, що не може все контролювати. Нам стає страшно.

Що можна на це сказати? Бог є. Він усюди. Він усьому дає життя і сили. Це свідчення Слова Божого. Ми дихаємо, наше серце б’ється. Ми живимося Божою енергією.

Бог не намагається втрутитися в наше життя без нашої волі, зруйнувати його, зіпсувати. В останній книзі Біблії ми читаємо: «Ось, стою біля дверей і стукаю: якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною» (Откр. 3:20).

Все те, чого ми досягли, як думаємо, самотужки, все те, що ми отримали доброго, у чому нам, як кажуть, пощастило, усе це – Боже. Просто ми про це не знаємо. Бог каже: «Я є лоза, а ви – пагони. Без Мене не можете творити нічого» (Ін. 15:5).

Священик Вадим СЕМЧУК